Визначення очікуваної вартості

Методика визначення очікуваної вартості предмету закупівлі для товарів широкого вжитку розроблена з метою встановлення єдиних вимог щодо порядку визначення очікуваної вартості при здійсненні публічних закупівель товарів Централізованою закупівельною організацією (далі – ЦЗО), а також підвищення ефективності закупівельного процесу.

Методика описує порядок збору інформації, методи розрахунку очікуваної ціни закупівлі, застосування індексів корегування цін та інфляції, вплив зміни курсу валют при закупівлі товарів.

Розрахунок очікуваної вартості здійснюється ЦЗО на етапі визначення доцільності та підготовки техніко-економічного обґрунтування можливості закупівлі ЦЗО товару з урахуванням детальних технічних вимог, специфікацій, технічних завдань при підготовці відповідної документації для проведення процедури закупівлі та безпосередньо перед оголошенням процедури закупівлі, а також при наданні цінових довідок щодо рівня очікуваної вартості товару.
Аналогічні (однорідні) товари – товари, які, не будучи ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати одні і ті ж функції та (або) бути технічно взаємозамінними. При визначенні аналогічності товарів враховуються їх якість та репутація виробника на ринку.

Основні терміни та поняття

Аналогічні (однорідні) товари – товари, які, не будучи ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати одні і ті ж функції та (або) бути технічно взаємозамінними. При визначенні аналогічності товарів враховуються їх якість та репутація виробника на ринку.

Аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота).

Відтермінування платежу – перенесення платежу на пізніший термін згідно з умовами договору.

Графік поставок – терміни та обсяги поставки товарів на склад покупця в період дії договору (з обов’язковим врахуванням сезонності товару та змін кон’юнктури ринку).

Єдині умови – приведені до порівняльного вигляду умови поставки, оплати, забезпечення виконання контракту, в т.ч. обсяг поставки, супутні послуги, податки та мита, строки поставки товарів, знижки, інші умови, що можуть вплинути на ціну.

Закупівельні ціни минулих періодів – ціни на товари власних проведених процедур, або укладених угод (договорів, додаткових угод, рахунків-фактур тощо) інших замовників, як вже виконаних, так і діючих.

Замовник – органи державної влади та інші юридичні особи, які підпадають під визначення замовника відповідно до п. 9 ст. 1 Розділ 1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Ідентичні товари – товари, що мають однакові характерні для них основні ознаки, в т.ч. функціональні, технічні та якісні, а також експлуатаційні та фізичні характеристики. Незначні відмінності у зовнішньому вигляді товарів, які не мають суттєвого значення, можуть не враховуватися.

Ініціатор закупівлі – будь яка юридична особа, що є розпорядником державних коштів, яка ініціює проведення процедури закупівлі шляхом подання до ЦЗО необхідних документів (перелік документів визначається наказом по ЦЗО).

Курсова різниця – різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах в різний момент часу.

Митні платежі – це платежі, які стягуються митним органом при митному оформленні товарів. В Україні в суму митних платежів входять: ввізне/вивізне мито, податок на додану вартість (ПДВ), акцизні збори, митні збори. Для точного розрахунку митних платежів в Україні необхідно звертатись за консультацією до брокерських фірм (за потребою).

Моніторинг цін – це дослідження динаміки цін, аналіз і визначення тенденцій інфляційних (дефляційних) процесів ринку відповідного товару.

Очікувана вартість – розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

Очікувана ціна за одиницю – розрахункова ціна одиниці товару із зазначенням інформації про включення до очікуваної ціни податку на додану вартість (ПДВ), інших податків і зборів, а також доставки товару до замовника.

Постачальник – будь-яка юридична або фізична особа, що постачає товар замовнику згідно з договором і має відповідні кваліфікацію, ліцензію, дозволи, персонал, виробничу базу, фінансові ресурси, досвід та репутацію.

Ринкова ціна – ціна, яка встановлюється безпосередньо на реальному ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції, або ціна конкретних угод, які відбулись на вільному ринку під впливом виключно ринкових факторів.

Сезонні ціни – ціни, що змінюються залежно від періоду року, сезону.

Технічно складні товари – специфічні вироби, у тому числі прилади, машини, устаткування та інші, які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, виготовляються згідно з конструкторською документацією та/або технічною документацією.

Товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Уніфікований профіль товару – це опис технічних, якісних та експлуатаційних характеристик ідентичних або аналогічних товарів різних виробників однієї товарної групи, з однаковими базовими характеристиками, в межах одного цінового діапазону.

Ціновий діапазон – це сукупність всіх цін в інтервалі від найменшої до найбільшої на товар або уніфікований профіль товару, яка склалась на ринку і яку покупець готовий заплатити.

Ціновий запит (запит цінових пропозицій) – це документ, лист-звернення ЦЗО до учасників ринку з проханням надати свої комерційні пропозиції на зазначений товар.

Етапи підготовки визначення очікуваної вартості закупівлі

Для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі (товару) необхідно виконати наступні дії:
1. Визначити повну назву товару, що буде закуповуватись
2. Сформувати опис товару із зазначенням всіх технічних та якісних характеристик, які можуть впливати на ціну (при необхідності погодити з фахівцями, які відповідають за якість продукції)
3. При закупівлях з використанням уніфікованих профілів товару, вибрати необхідний профіль з необхідними уніфікованими технічними характеристиками
4. Визначити умови поставки та оплати

Основним методом визначення очікуваної вартості предмету закупівлі для товарів широкого вжитку, є метод порівняння ринкових цін

Метод порівняння ринкових цін

Метод порівняння ринкових цін – це метод визначення очікуваної вартості товару на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої цінової інформації та інформації з отриманих комерційних пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.
Точність одержаних розрахунків очікуваної вартості напряму залежить від достовірності цінової інформації, що використовується.
Порядок отримання цінової інформації щодо товарів:

1. Здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної цінової інформації, до якої відноситься в тому числі:

• інформація про ціни товарів, що міститься в Інтернет-мережі у відкритому доступі, в т.ч. на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в системі електронних закупівель ProZorro та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках;
• довідкові ціни на товари, що публікуються в спеціалізованих виданнях, які випускаються в друкованій та електронній формі або розміщуються в мережі Інтернет (в разі їх наявності);
• біржові котирування світових, регіональних, місцевих та профільних бірж (в разі біржового товару);
• данні спеціалізованих інформаційно аналітичних видань;
• дані офіційних статистичних видань, в т.ч. іноземних.

2. Направити не менше 3-х письмових комерційних запитів (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару.

Комерційні запити першочергово направляти виробникам товарів та лідерам ринку.

Комерційні запити повинні містити інформацію щодо повної характеристики товару (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графік поставок, умов постачання, умов оплати та систему надання знижок, гарантійний термін тощо. Зазначати, що збір інформації не тягне за собою ніяких зобов’язань замовника. Якість товару повинна відповідати діючим нормативним документам та документам на виготовлення.

В разі використання уніфікованих профілів товарів запити робити як по профілям так і по конкретним товарам, які входять в профіль.

Вся інформація отримана з Інтернет-мережі або в електронній переписці роздруковується і підшивається до звіту про розрахунок очікуваної вартості товару.

Для розрахунку очікуваної вартості методом порівняння ринкових цін необхідно:

1. Привести всі ціни, отримані з вищезазначених джерел інформації, до єдиних умов, в т.ч. валюти, умов поставки, умов оплати, тощо.

2. З масиву цінових даних (повинно бути щонайменше 3 ціни) відкинути за необхідності аномально низьку і аномально високу ціни, які об’єктивно випадають з діапазону. В разі якщо після відкидання аномальних цін залишилось менше 3 цінових пропозицій переходимо до другого методу – Методу розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін минулих періодів.

3. Визначити очікувану ціну за одиницю товару, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних.

Ц_од = (Ц₁ + … + Ц_к)/К

ОВ_мрц = Ц_од × V

де:
ОВ_мрц – очікувана вартість за методом ринкових цін;
Ц_од – очікувана ціна за одиницю товару;
V – кількість (обсяг) товару, що закуповується.